Дивергентне і конвергентне мислення: що це таке та чим воно корисне в роботі?

В оголошеннях про роботу в розділі «вимоги» часто зустрічаються фрази, що стосуються різних стилів мислення. Залежно від характеру посади роботодавці шукають, наприклад, людей з творчим, стратегічним, логічним, аналітичним мисленням, навичками вирішення проблем і підбивання підсумків. Психологія описує ці специфічні здібності у двох загальних категоріях - це дивергентне і конвергентне мислення.

Що означають ці назви, як пов’язати ці навички зі своєю кар’єрою та навчитися практикувати різні типи мислення? Про це ви дізнаєтеся зі статті.

Конвергентне мислення

Поділ на дивергентне і конвергентне мислення походить від праць психолога Дж. П. Гілфорда, дослідника людського інтелекту й творчості. Не вдаючись детально у наукові диспути, можна сказати, що конвергентне мислення виникає, коли проблема має одне рішення, або якщо ми маємо справу з однією метою. Цей стиль добре знайомий усім зі школи чи університету – усі пам’ятають базові математичні завдання, тестові запитання з однією правильною відповіддю. Це також екзаменаційні листи з оцінкою за ключем, кросворди чи рекрутингові тести, в яких вірний лише один варіант.

У повсякденній роботі конвергентне мислення стимулюється визначеними закритими проблемами – з чіткими вихідними умовами та цілями. Наприклад, коли у вас є факти та дані, вам потрібно знайти рішення, яке принесе користь вашому бізнесу. У цю категорію входить логічне або аналітичне мислення - навіть якщо варіантів багато, міркування тут лінійні, раціональні, систематичні. Такі роздуми вимагають концентрації уваги, аналізу наявного матеріалу, методичної роботи та уточнення деталей.

Дивергентне мислення 

Цей тип мислення описує ситуації, в яких використовується уява й здійснюється генерація багатьох ідей щодо одного питання чи проблеми. За визначенням дивергентне мислення виникає, коли існує багато можливих рішень певної ситуації. Це основне, наприклад, в творчих роботах, таких як письменництво, малювання або дизайн. Прикладами дивергентного мислення є вирішення відкритих наукових проблем, розробка ділової та комунікаційної стратегії або робота над новими продуктами.

У будь-якому випадку дивергентне мислення характеризується креативністю. Його мета — генерувати численні ідеї у відповідь на відкриту проблему, шукати різноманітні можливі рішення також у сфері інновацій або за межами нав’язаних правил. Люди з розвиненим дивергентним мисленням вміють бачити зв’язки між, здавалося б, віддаленими сферами, їм подобається виходити за рамки встановлених меж, досліджувати незвідані території, експериментувати, тестувати й ставити собі питання «а що якби».

Особливості, які враховуються в ефективному дивергентному мисленні:

• здатність генерувати багато ідей на етапі мозкового штурму (так звана плавність мислення) - чим їх більше, тим легше знайти гарне рішення;
• здатність генерувати різні ідеї, досягати віддалених асоціацій (гнучкість мислення);
• здатність генерувати нетрадиційні, інноваційні ідеї, які виходять за рамки (оригінальність мислення).

Дивергентне й конвергентне мислення та робота

Без належного контексту може здатися, що такі наукові класифікації не потрібні для звичайної людини. Але як ми вже згадували у вступі, майже в кожному оголошенні про роботу згадуються різні типи мислення – і це стосується не лише управлінських посад.

Знаючи, який тип мислення домінує, ви можете зробити більше, свідомо направити свій кар'єрний шлях і вирішити, чого хочете в житті. Гарна відповідність вашого потенціалу й талантів характеру вашої роботи є ключем до задоволення від професійного життя. Наприклад, людина з розвиненим дивергентним, тобто креативним мисленням, мабуть, краще працюватиме у сфері маркетингу, в дизайні послуг чи в ЗМІ, ніж у фінансах чи програмуванні. І навпаки – конвергентне мислення обіцяє відмінну кар’єру в логістиці або будівництві.

На практиці часто обидва типи мислення повинні йти поряд - принаймні всередині команди. Без упорядкування та структурування навіть найкращі креативні рішення залишалися б хаосом. З іншого боку, важко завоювати ринок, конкурувати, винаходити нові технології та змінювати світ за логікою та діючи за колись прийнятими правилами. Тому сьогодні все більше й більше професій, таких як аналітик великих даних або веб-дизайнер, вимагають поєднання дивергентного й конвергентного мислення.

Вправи для дивергентного та конвергентного мислення

Оскільки обидва типи мислення настільки важливі в роботі, як тоді розвивати те, що дається нам важче? Трохи простіші справи з конвергентним мисленням, що знайоме нам зі школи або інституту. Для його «тренування» у дорослому віці достатньо, наприклад, вирішення кросвордів, головоломок, судоку, логічних настільних ігор з друзями. Деякі комп'ютерні ігри також допомагають у розвитку конвергентного мислення.

А от щоб розвинути дивергентне мислення, потрібно спробувати повернути свій мозок у часи дитинства, тобто,  відновити  спонтанність, свободу мислення, на мить забути про відомі правила та межі. Наберіться сміливості фантазувати, дозвольте мріяти, уявляти не оцінюючи, чи має це сенс.

Для людей, які не звикли до такого способу думок, спочатку це може бути складним і навіть здаватися абсурдним та непотрібним. Однак до цього процесу слід підходити як до тренування  м’язів – перш ніж взятися за олімпійську штангу або почати марафон, потрібно поступово нарощувати силу і витривалість за допомогою легких вправ. У цьому випадку ви створюєте семантичні зв’язки в мозку.

Прості вправи для дивергентного мислення включають, наприклад, різноманітні  застосування для об’єкта. Кожен день ви можете думати про іншу річ: комп’ютерну мишку, кавові зерна, подушку, шину... Киньте виклик самому собі. Ще одна вправа – шукати зв’язки між, здавалося б, далекими об’єктами: що спільного може мати котедж у сільській місцевості з президентським палацом, робота в корпорації з роботою в дитячому садку, танці з випіканням тортів тощо.

Цікавим фактом є те, що дивергентне мислення стає легшим, коли ми бадьорі, розслаблені та в хорошому настрої. У дослідженні Марка Юнг-Бімана з Північно-Західного університету США учасники, які розгадували творчі головоломки зі словами, працювали краще, коли були в хорошому настрої. З іншого боку, люди зі зниженим настроєм віддавали перевагу стратегії конвергентного мислення того часу – загострювали увагу і намагалися підійти до вирішення проблеми методично . Це, до речі, може підказати, що коли нам потрібна така дисциплінована  якість мислення на роботі, варто заспокоїтися. З іншого боку, створенню різних ідей сприятимуть сміх, гра, енергійна музика, рух або гарний сон.