«Синдром шахрая» у професійному житті: як його розпізнати?

Ви наполегливо працюєте, отримали підвищення, розвиваєтеся, усі вас хвалять. Водночас вас не покидає відчуття, наче ви обманюєте всіх та насправді не заслуговуєте досягнутого, а те, що маєте - лише щасливий збіг обставин.

У такій ситуації скоріше за все ви зіткнулися із «синдромом шахрая».

Ми розповімо детально що це таке і як з цим боротися.

Що таке «синдром шахрая»?

Попри докладені зусилля та старання, ви відчуваєте, що усе це дається вам дуже важко й насправді ви нічого не можете. Керівництво, колеги захоплюються результатами вашого професійного зростання, але вас не покидає переконання, що це обман себе і свого оточення. Ви розповідаєте колегам, що задоволені роботою, а відчуваєте, що це фальшиві слова.

Саме так проявляється «синдром шахрая». Ви почуваєтеся все гірше і гірше, навіть після  компліментів та схвальних відгуків одразу дорікаєте собі, що вони неправдиві, ви їх не заслуговуєте. Така ситуація змушує почуватися жахливо, але як вона впливає на вашу ефективність?

«Синдром шахрая»: дослідження

Наприкінці 90-х років 20 століття Паулін Роуз Кланс і Сюзанна Імес досліджували групу успішних жінок. Вони запитували про їхню задоволеність роботою, навички та оцінку власної компетентності. З’ясувалося, багато з опитаних думали, що не заслуговують того, чого досягли, жінки вважали, що опинились на своїх посадах випадково, а колеги помиляються, вважаючи їх успішними.

Люди досягли у професійному житті значних успіхів, але самі ж трактували це як везіння та недооцінювали своїх компетенцій. Часто «синдром шахрая» притаманний не лише жінкам, хоча реакція часто є залежною від статі.

Жінки рідше просуваються по службі та займають керівні посади, тому, коли вони почуваються «шахраями», то роблять все можливе, аби доказати, що варті отриманого результату: продовжують багато працювати, вчаться новому, розвиваються професійно. Чоловіки ж роблять все, аби приховати власні сумніви у своїх силах.

Чому виникає «синдром шахрая»?

«Синдром шахрая» посилюється через вільний та безмежний доступ до інтернету й інформації. Як би ви добре не робили щось, ви легко сьогодні знайдете того, хто робить це ще краще! І тоді ви звинувачуєте себе у недостатньому рівні професійності. До того ж у багатьох випадках помітно лише кінцевий результат, а не шлях до його отримання. Наприклад, ви навчаєтеся живопису, довго практикуєтесь, вивчаєте техніки, підбираєте фарби, опрацьовуєте відповідну літературу, і уже відчуваєте, що роботи стають все кращі, вас хвалять. Та раптом в мережі ви побачили, як інші художники щодня завантажують нові й чудові картини. Вас це засмучує, ви не задоволені собою і своїми результатами.

Однак ви не знаєте, скільки часу та зусиль знадобилося комусь, щоб дійти до цього рівня, а берете кінцевий результат і порівнюєте зі своїм. Звичайно, це змусить вас перестати вірити власним здібностям.

На початку навчання ви опрацьовуєте дуже багато інформації. Вам здається, що ви постійно розвиваєтесь, щодня дізнаєтесь щось нове. У якийсь момент, ви уже досягли певного рівня у даній сфері, навчання набуває іншого змісту: ви розв’язуєте робочі проблеми й навіть не знаєте, що у цей момент також здобули нову інформацію чи навички. А вам видається, що ви стоїте на місці й ваш розвиток зупинився.

Сьогодні навкруги нас безмежне море інформації, багатьох речей ви не знаєте, і цього незнання більше ніж знання. Але такий стан речей є нормальним, хоча вам видається навпаки. Завдяки інтернету ви бачите, що ваша сфера постійно розвивається, щодня є щось нове, ви фізично не можете осягнути цей обсяг інформації. Вам здається, що просто потрібно все прочитати й вивчити, інакше ви обманюєте інших, називаючи себе успішним фахівцем.

Як подолати «синдром шахрая»?

Перш за все, не бійтеся говорити про це. Якщо ви розповісте про свою проблему керівнику, він висловить власне бачення щодо цього. Можливо, його позиція відкриє вам очі й змусить повірити у себе та свої можливості. Не думайте, якщо ви зізнаєтеся у своїх сумнівах, вас звільнять з роботи.

Оскільки багато людей цінують вашу діяльність, це не безпідставно й для цього є суттєві причини. Випадки, коли хтось нещиро хвалить вас, насправді дуже рідкісні та поодинокі. Вам потрібно навчитися дякувати й усвідомити, що ви працюєте добре.

Припиніть спостерігати за іншими в інтернеті й порівнювати їх з собою. Кожен іде власним шляхом й у своєму темпі. Зрозумійте, неможливо здобути успіх за одну ніч, кожен докладає багато зусиль, часу, щоб стати експертом.

Також слід усвідомити, що не потрібно знати й вміти все. Якщо не розумієте чогось, про що інші говорять, - нічого страшного! Зрештою, можна згодом про це дізнатися, або просто запитати колег. Усіх нас оточує величезний інформаційний шум, щось нове з’являється постійно й ніхто не може відразу осягнути, запам’ятати й вивчити це.

«Синдром шахрая» також несвідомо може допомогти вам піднятися кар’єрними сходинками. Якщо вважаєте, що рівень ваших знань чи умінь недостатній, відповідно, робите усе можливе аби це виправити, а отже, ви більш мотивовані.

Але через це не варто сумніватися у собі та зневірюватися у власних силах й можливостях, це виснажить вас психологічно. Тому не піддавайтеся «синдрому шахрая» і боріться зі спотвореним баченням власних навичок і вмінь!