Покоління «бебі-бумерів»: що їх характеризує та який вплив вони мають на сучасний ринок праці
Представниками покоління «бебі-бумерів» називають людей, які з’явилися на світ після Другої світової війни, саме тоді був значний сплеск народжуваності. Сьогодні, коли на ринку праці присутні аж 4 різних покоління співробітників, «бебі-бумери» – найдосвідченіші з усіх. Хто ж вони? Як працюють, які мають особливості? Про це ви дізнаєтеся з нашої статті!
Бебі-бумери
Завдяки «бебі-буму», часу від 1945 до 1964 року, людство отримало суттєвий приріст народжуваності. Так, у 2022 році найстаршим представникам цього покоління виповниться 77 років, а наймолодшим – 58. Так, ще донедавна найчисельніше покоління на ринку праці сьогодні повільно йде на пенсію.
Для «бебі-бумерів» авторитет має велику цінність. У її представників виховувалося відчуття, що старші, досвідченіші люди та колеги по роботі завжди праві. Можна помітити, що в суперечках дітей-батьків, дітей-вчителів «бебі-бумери», швидше за все, стануть на бік людей похилого віку, на їхню думку саме вони заслуговують абсолютної поваги. Молодша ж людина частіше може помилятися та робити помилки.
Багато з цього покоління виросли в родинах із суворими правилами, яких потрібно було дотримуватися. Якщо загальноприйняті норми порушувалися – наслідки могли бути серйозними. Однак навіть такі переживання приносили позитивні результати, оскільки люди часто добре вміли знаходити вихід зі стресових ситуацій. Представники «бебі-буму» вміють вирішувати та залагоджувати конфлікти. Пояснення недомовленостей для них також є природним – вони знають, що робити та як говорити, щоб нікого не образити.
Більшості представників цього покоління довелося всього досягти власною, наполегливою та важкою працею, тому професійний досвід і кваліфікація цих людей часто викликають велику повагу, а представники цього покоління є авторитетами в багатьох сферах.
Як поводять себе «бебі-бумери» на роботі?
Уже з наведеної вище інформації можна зробити висновок, що в професійному житті «бебі-бумерів» часто вважають авторитетами. Зазвичай вони починали з нуля й часто займали найвищі посади через багато років сумлінної та результативної праці.
Ці люди найбільше цінують стабільність. Вони не до кінця розуміють, як постійні зміни роботи можуть допомогти у професійному розвитку. Для них бути хорошим працівником означає бути довготривалим працівником. Часто вони весь час своєї професійної діяльності працюють в одній компанії, а зміна роботи пов’язана з великим стресом.
Це відчуття також означає, що представники покоління «бебі-бумерів» не завжди працюють у комфортній для себе робочій атмосфері. Навіть якщо робота їм не до вподоби, це не привід для звільнення, головне – стабільність та впевненість, що завтра чи через місяць, рік вони далі будуть тут працювати. «Бебі-бумери» чітко знають, де є межа робочого та особистого життя, не обов’язково проблеми на роботі впливають на їхнє самопочуття. Навіть якщо вони постійно скаржаться на керівництво, навряд чи добровільно погодяться змінити професію, яка уже роками підтримує їх фінансово.
Варто зазначити, що представники цього покоління вважають, що вихід на пенсію – це наче новий початок. Мало хто з них думає, що заслужений відпочинок на старості років – це свого роду час вегетації. Навпаки, більшість з них саме на пенсії часто починають жити на повну, розвиватися, подорожувати, робити те, про що завжди мріяли. Хоча попередні покоління вважали, що на цьому діяльність й все позитивне для людини закінчується.
Головним мотиваційним фактором, який спонукає бебі-бумерів до роботи, є гроші. Для них робота – це переважно місце для заробляння грошей. Однак це не означає, що вони хочуть виконувати свої обов’язки майже непомітно. «Бебі-бумери» також хочуть, щоб їх цінували та поважали їхній внесок у роботу колективу.
Хоча молоді покоління можуть думати, що старші працівники не в змозі впоратися з сучасними технологіями, вони помиляються. Багато представників, хоча вони не могли мати жодного контакту з технікою в молодості, добре справляються і пам’ятають те, чого їх навчали. Звичайно, важлива умова для цього — часте використання технічних новинок, але це характерне не лише для старшого покоління.
«Бебі-бумери» не люблять виділятися. Вони не вважають це перевагою над іншими. Кращим для них буде перебувати на одному рівні з більшістю й сумлінно робити свою справу. Зазвичай вони не підтримують тих, хто прагне бути відмінним від більшості. Трапляється, що ці люди можуть позаздрити іншим працівникам, які заробляють більше або краще працюють. Загалом, «бебі-бумери» вважають, що до всіх треба ставитися однаково.
Представники цього покоління часто професійно активні до пізнього віку – головним чином тому, що бачать сенс у своїй роботі та відчувають, що пенсія ще зачекає. Чим довше вони працюють, тим довше залишаються здоровими. Це дуже численне покоління, тому роботодавці на цьому виграють.
Черговий бебі-бум?
Як ми вже згадували, «бебі-бумерів» сьогодні дуже багато. Чи мають інші покоління на ринку праці шанси таким чином домінувати? Можливо! Але для цього потрібно ще трішки почекати.
