12 ознак того, що ви стали жертвою професійного вигорання
Професійне вигорання – це не грип, він наступає повільно. Перші «симптоми» легко сплутати з виснаженням, втомою чи стресом. Щоб попередити цю складну недугу багатьох сучасних працівників, потрібно звертати увагу на її прояви. Фахівці у сфері персоналу виділяють 12 основних ознак того, що ви можете стати жертвою професійного вигорання. Ось вони:
1. Хронічна втома
На ранніх стадіях ви можете відчувати нестачу енергії, з часом відчуття втоми триває більшість днів тижня й не зникає після кількох днів відпочинку. Іншими словами, вас практично весь час, який потрібно присвячувати роботі, супроводжує втомлюваність.
2. Порушення концентрації та уваги
Початкові симптоми вигорання – сплутаність свідомості, неуважність, забування. Наприклад, ви не надіслали вчасно електронний лист, не передзвонили клієнту тощо. Концентрація та увага погіршуються, а з часом ці розлади можуть призвести до нездатності виконувати завдання на роботі.
3. Безсоння
На початкових стадіях ви вже можете мати проблеми із засипанням вечорами, прокидаєтеся вночі та не можете знову заснути. Безсонні ночі з часом частішають, поки не переходять у хронічний стан.
4. Фізичні симптоми
З’являються болі в грудях, запаморочення, поверхневе дихання, нудота, непритомність, часті головні болі (мігрень). Ваша імунна система слабшає, що робить вас більш схильними до інфекцій. Ви втрачаєте апетит. З цими симптомами обов’язково слід проконсультуватися з лікарем, щоб виключити виникнення серйозного захворювання.
5. Депресія
Ви можете відчувати невеликий сум на ранніх стадіях вигорання. Коли стан погіршується, вам видається, наче ви у пастці. У гострій фазі з’являється негативне ставлення до себе та навіть суїцидальні думки, наприклад, ви відчуваєте, що «без вас світ був би кращим» (якщо ви досягли цієї стадії, негайно зверніться за медичною допомогою).
6. Гнів
Спочатку може бути напруженість у відносинах з оточуючими, близькими, роздратування, на пізніх стадіях з'являються спалахи гніву, можуть виникнути серйозні сварки вдома, на роботі. Якщо є думки про насильство або, що ще гірше, акти насильства стосовно членів сім’ї чи співробітників, слід негайно звернутися за допомогою до спеціаліста.
7. Тривожні розлади
Спочатку ви можете відчувати легке напруження, нервозність. З часом тривожні розлади можуть викликати страх перед розв’язання проблем, внесення змін; ви можете відчувати тривогу при будь-яких ситуаціях , наприклад, навіть просто виходячи з дому.
8. Песимізм і втрата задоволення від раніше приємних речей
Негативне мислення спочатку впливає на те, як ви бачите себе, а з часом воно переходить на думку про інших. Ви можете відчувати небажання йти на роботу, на роботі ви дивитеся на годинник, з нетерпінням чекаючи вечора і швиденько тікаєте додому. Нездатність отримувати задоволення від роботи поширюється на інші сфери життя.
9. Небажання спілкуватися та ізоляція
Ви перестаєте ходити на обід з колегами https://novarobota.ua/ua/articles-jobseeker/kollega-s-prostudoy-kak-zashchitit-sebya-ot-zarazheniya-422 , відмовляєтеся від запрошення друзів прийти до них у гості чи разом кудись сходити. З часом злість виникає, коли хтось намагається з вами поспілкуватися. Результатом уникнення соціальних контактів є поступове емоційне і фізичне відсторонення. Ви переносите дати зустрічей з клієнтами; не телефонуєте, не відповідаєте на електронні листи.
10. Деперсоналізація
Її також називають об’єктивацією, вона асоціюється з байдужістю, цинізмом і формалізацією контактів. У випадку вчителів це полягатиме, наприклад, у тому, щоб звертатися до студентів за порядковим номером в журналі, у випадку з лікарями — у ставленні до пацієнтів як до хвороб. Це спроба збільшити ментальну дистанцію до людини, з якою ви працюєте. Тому це може бути свідома або несвідома форма захисту від подальшої експлуатації емоційних ресурсів.
11. Роздратування
Часто це проявляється у почутті розчарування в собі, неважливості, непотрібності. Дрібні проблеми починають перетворюватися на катастрофи. Вас буквально все дратує, навіть найменша дрібниця.
12. Зниження продуктивності й втрата впевненості в собі
Попри тривалу роботу, хронічний стрес не дає бути настільки продуктивними, як вам хотілося б. Ви не закінчуєте проєкти вчасно, а список «невідкладних справ» стає все довшим. Все частіше складається враження, що як би ви не намагалися, нічого не виходить. Незадоволеність результатами на роботі призводить до переконання, що у вас не вистачає компетенцій – поступово втрачається здатність розв’язувати робочі проблеми, виникає неможливість адаптуватися до важких професійних умов.
Якщо ви помітили у себе бодай один із цих «симптомів», не нехтуйте цим. Зробіть все можливе, аби відновити власні сили й не дати професійному вигоранню поглинути себе.