Психологічні аспекти процесу прийняття рішень

Прийняття рішень, тобто вибір, пов’язане з такими явищами, як мислення, роздуми, сперечання, розв’язування проблем, умовиводи, перевірка гіпотез або досягнення висновків. Усі ці дії є предметом дослідження когнітивної психології.

Процес прийняття рішень, крім планування, організації та мотивації, є однією з управлінських функцій, яка полягає у зборі та обробці інформації про майбутні дії. Що це за алгоритми та евристики? Як приймати правильні рішення? Як уникнути поспішних рішень? Як не діяти інтуїтивно? Щоб дізнатися відповіді – читайте нашу статтю.

Процес прийняття рішень

Людина робить вибір для того, щоб змінити навколишню ситуацію. Рішення - це свідоме обрання одного варіанту з принаймні двох можливих. Іноді рішення дуже прості, наприклад: «Купити шоколадне чи полуничне морозиво?». Інші можуть бути набагато складнішими, і особам, які приймають рішення, доводиться брати до уваги велику відповідальність у своєму виборі.

Говорячи про прийняття рішення, зазвичай згадується проблемна ситуація, яка потребує пошуку ефективного способу. Процес прийняття рішень нерозривно пов’язаний з мисленням, тобто з роботою конкретних операційних процедур. Вони ж грунтуються на стратегіях, процесах міркування або евристичних (творче, продуктивне мислення) методах розв’язання проблем. Мислення — це досягнення висновків, які раніше були невідомі людині. Існує багато методів висновку, і найпопулярнішими є:

  • дедуктивне міркування - застосування формальних правил логіки для виведення висновків з наведених посилок;
  • індуктивне міркування – висновки грунтуються на спостереженнях;
  • розв’язання проблем.

Помилки при прийнятті рішень

Однак процес прийняття рішення зазвичай складний та пов’язаний з ризиком. Люди часто запитують: "Як приймати рішення?". Можна робити висновки на основі чужого досвіду, можна виявляти залежності та перевіряти гіпотези, передбачати шанси тих чи інших подій, розгадувати головоломки та шукати вихід зі складних ситуацій. Людина — істота розумна, але, на жаль, схильна помилятися. Вона може робити багато помилок та потрапляти в пастки свого розуму, тобто стає жертвою власної упередженості.

Когнітивні психологи добре знають про помилку підтвердження, яка полягає в упередженому зборі доказів на підтримку своєї гіпотези та не менш упередженому упущенні суперечливих доказів. Деякі люди роблять логічні помилки при прийнятті рішень, а інші мають неправильні міркування та неправильно оцінюють ймовірність настання тих чи інших подій. Треті піддаються тиску команди, що призводить до низки викривлень мислення, коли консенсус важливіший за прийняття найкращого рішення членами групи. У психології це поняття відоме як «групове мислення» (ілюзія одностайності).

Методи прийняття рішень

Людина повинна прийняти рішення, коли стикається з якоюсь проблемою. Вона може знати мету своєї дії, але не знати, як її досягти. Залежно від ступеня точності визначення цілей і шляхів їх досягнення виділяють:

  • закриті проблеми - чітко визначені;
  • відкриті проблеми - погано визначені.

Залежно від кількості розв’язання задач виділяють наступні:

  • проблеми конвергенції - є тільки одне правильне рішення;
  • проблеми розбіжності - існує кілька способів розв’язання проблеми, наприклад, у завданнях творчого типу.

Проблеми також класифікуються відповідно до того, наскільки вони вимагають участі інших. Таким чином, існують:

  • проблеми-головоломки - потребують індивідуального прийняття рішень;
  • ігри - в них беруть участь не менше двох осіб, які дотримуються правил гри.

Когнітивна психологія перелічує дві основні стратегії розв’язання проблем і прийняття рішень:

  • алгоритми - послідовність кроків, яка завжди веде до вирішення завдання, але дуже трудомістка, вимагає зосередженості, мотивації, бажання та вміння мислити. Часто необхідно володіти величезною кількістю інформації та вмінням її правильно обробляти. Психологи розрізняють алгоритми типу «дерева рішень» і «декомпозиція проблеми»;
  • евристика - більш ненадійна стратегія, заснована на інтуїтивному і бездумному мисленні. Її ненадійність компенсується можливістю економії часу та значної кількості енергії. До найпопулярніших евристик належать: евристика «аби ближче», яка полягає в тому, щоб завжди вибирати шлях, який наближає вас до мети; евристика «руху назад», тобто починати процес з уяви для себе кінцевого результату; евристика «конкретизації задачі та порівняння за аналогією».

Можна говорити про раціональні та інтуїтивні, стратегічні та ризиковані рішення, рішення, прийняті в умовах невизначеності, інноваційні та передбачувані. Існують також важкі рішення, швидкі рішення, рішення, які є задовільними, рутинними, яким передує етап планування або прийняті спонтанно без роздумів. Категорій рішень є нескінченно багато. Але завжди перед тим, як зробити вибір, потрібно проаналізувати ситуацію, зрозуміти мету, знайти можливі рішення та вибрати кращу альтернативу з точки зору обраних критеріїв відбору.

Розв’язання проблем

Процес прийняття рішення часто відбувається не усвідомлено, нашвидкуруч. Людина не замислюється про етапи розв’язання проблеми, наприклад, під час повсякденних дилем, що приготувати на сніданок вранці. Варто пам’ятати, що кожне прийняте рішення має бути пов’язане з конкретними діями. Якщо ви вирішили, що з сьогоднішнього вивчаєте англійську мову, вам слід зробити деякі кроки в цьому напрямку, наприклад, записатися на мовний курс. Коли рішення прийнято, необхідно вжити заходів для досягнення мети.

Деякі люди бояться відповідальності за прийняття рішень з певних питань. Однак ви повинні дати собі право на помилки й вчитися на своїх помилках. Ви можете скористатися допомогою експертів або навіть порадами інших, більш досвідчених людей. Не варто підходити до проблеми з позиції «всезнайки» та замикатися на альтернативних рішеннях. Іноді краще зробити кроки, які, здавалося б, віддаляють вас від мети, а потім досягти її швидше та ефективніше. Адже програш у битві іноді є умовою перемоги у війні.