Мінсоцполітики хоче запровадити пеню для роботодавців за затримку зарплат
Мінсоцполітики працює над захистом прав працівників у ситуаціях заборгованості виплат зарплати з вини роботодавця, для чого Директорат норм і стандартів гідної праці міністерства розробив проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати у разі неплатоспроможності роботодавця".
Зазначеним законопроектом передбачається ввести посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати заробітної плати, зокрема:
зобов'язання роботодавця сплатити працівнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України (18% на жовтень-2018) за кожен день затримки більше 15 днів;
надання права працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати, належної працівнику на термін більше 15 днів;
виплата працівникові компенсації в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат (за останні 12 місяців), у разі порушення справи про банкрутство роботодавця або припинення трудового договору у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи.
Зараз проект закону спрямований на узгодження в зацікавлені органи виконавчої влади та сторін соціального діалогу, зазначили в Мінсоцполітики.
Відзначимо, вже з жовтня 2018 року для роботодавців діє система штрафів за неправильну реєстрацію працівників та затримку їх зарплат:
Нагадаємо, що податківці за січень-липень цього року викрили 8,8 тис. підприємців, які вели "тіньовий" діяльність.
"За січень-липень 2018 року до державної реєстрації залучено 8,8 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність не офіційно. До бюджетів додатково сплачено 9,3 млн. грн. податків і зборів та 10,6 млн. грн. єдиного внеску", - заявили в ГФС.
Крім цього, за підрахунками Пенсійного фонду України, в 2017 р. тіньової зайнятості він втратив більше 30 млрд. грн., адже рівень тіньової зайнятості перевищував 23%.
Так, 3,7 млн. чоловік працює на тіньову економіку. Найбільше таких працівників у сільському господарстві (42,7%), у торгівлі (19,6%), будівництві (15,7%), промисловості (5,3%) та на транспорті (3,3%).
